Опис Мольфар -чародій, відун, знахар (гуцульське)"...cтав проти хмари, одна нога наперед, і склав руки на грудях. Закинув назад блідеобличчя і вперся похмурим оком у хмару. Стояв так довгу хвилину, а хмара ішла нанього. І раптом сильним рухом він кинув кресаню на землю. Вітер зараз звіяв її вдолину і підхопив на голові в Юри довге волосся. Тоді Юра підняв до хмари ціпок,що тримав у руці, і крикнув у синій клекіт:-- Стій! Я тебе не пускаю!..[...]-- Стій!..І хмара раптом спинилась. Підняла здивовано край, сперлась, як кінь на задніноги, заклекотіла внутрішнім гнівом, одчаєм знесилля і вже просила:-- Пусти! Де ся подіну?-- Не пущу!-- Пусти, бо гинем! -- кликали жалібно душі, згинаючись під вагою переповненихградом мішків.-- Ага! Тепер ти просиш!.. Я тебе заклинаю: іди у безвісті, у провалля, кудиконі не доіржуть, корови не дорікують, вівці не доблеюють, ворони не долітають,де християнського гласу не чути... Туди пускаю тебе...І дивна річ -- хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв'язала мішки надрікою, засипаючи густим градом зарінок. Біла завіса закрила гори, а в глибокійдолині щось клекотіло, ламалось і глухо шуміло..."Михайло Коцюбинський "Тіні забутих предків"
